Твій кінь здорожився….
Це так буває, та не завжди,
І восени - додолу листя осипається.
Якби не було на шляху біди,
Птахи завжди додому повертаються.
Так тяжко нести той тягар…
Аж плечі вже болять,потріскались,
На сонце вгору подивись,
Ти сильний Духом Каменяр.
Твій кінь здорожився…
На нас чекають, треба йти,
Народ від сплячки просинається,
Будує нові - зоряні мости,
Не відступає –на себе покладається.
Достатньо всім заносити хвости,
Весь світ глузує,насміхається.
Не вірте в закордонні сни,
Сон в понеділок не здійсняється.
Ти сильний Духом Каменяр!
© Copyright: Лидия Филимонова, 2011
Свидетельство о публикации №111112403327
Свидетельство о публикации №111112403327
Рецензии
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.