Пелюсток п'ять шипшинка
Простягає до мене.
Золота серединка,
Внизу листя зелене.
Ніби вбрана шовками,
Така ніжна й тендітна,
Піднялась над шипами
Порцелянова квітка.
Запах лагідний лине,
Проводжає в минуле.
Воскрешає хвилини,
Що в душі десь заснули.
Вдвох збирали шипшину.
Пам'ятаю і досі,
Цілував без упину
Ти лице моє й коси.
Цілував мої губи,
Називав мене - мила.
Обіймав і голубив...
Зашарілась шипшина.
Стільки літ промайнуло...
Чи того нам бажалось?
Тихим щемом війнуло,
У душі десь озвалось.
.
Сивини павутинка,
Півжиття за плечима.
Скаже хтось - гарна жінка,
Та душею ранима.
Дорогі мені квіти
Пригортаю до серця.
Зачароване літо,
Теплим спогадом ллється.
Шипшинка
© Copyright: Наталя Мазур, 2011
Свидетельство о публикации №111061107887
Свидетельство о публикации №111061107887
Рецензии