Закидають свій погляд несмілий
Тонкі верби у плесо води.
Дикі гуси, качки й лебідь білий
Прилетіли на літо сюди.
У качок та гусей дитинчата
Дружно лапками воду гребуть.
Онде бусол й його бусленята
По намулу до берега йдуть.
Тільки лебідь один самотою
Розрізає латаття грудьми.
Тихо в'ється туман над водою,
Ніби стелить свої килими.
У траві срібний коник сюркоче,
Закректали в квартеті жабки.
Запитати у лебедя хочу:
"На Вкраїну чи був шлях важкий?
Що з твоєю лебідкою стало?
Чому з болем вдивляєшся вдаль?"
Сумно ехо над плесом звучало:
"За лебідкою жаль мені... Жаль..."
Для ілюстрації використано фото Дмитра Вишневського
http://www.interfotki.ru/work/show/69610/
Самотнiй лебiдь
© Copyright: Наталя Мазур, 2011
Свидетельство о публикации №111060900559
Свидетельство о публикации №111060900559
Рецензии