Сирота. Из Михаил Плосковитов

Дитя растрепанное…. Не умыта,
Шнурочек. Крестик, Слабая душа.
На худеньких плечах дрянная свита.
И жизнь не стоит медного гроша.

Девченка, сирота. Не помнит маму.
О папе память бродит в голове.
Ей не понять простую жизни драмму.
От рака – мать, отец – угас в тюрьме.

Сиротушка… Судьбы скрывает рану.
В глазах – душевность, чуткость на щеке.
Босая… В  никуда  идет  упрямо.
Глаза – в полнеба. Крестик в кулаке.


Оригинал.
Михаил Плосковитов "Сирота"

Мала.  Розхристана…Лице  невмите
Шнурочок.  Хрестик.  Зболена  душа
Худющі  плечі  гріє  тонка  свита,
Життя  ж  не  варте  й  мідного  гроша…

Вона  –  сирітка.  Не  згадає  маму,
Про  тата  надто  спогади  сумні.
Мала  не  розуміє  долі  драму:
від  раку  –  мама,  тато  –  вмер  в  тюрмі…

Сиріточка…  тамує  вивих  долі,
та  очі  грають  щирість  на  лиці.
Йдуть  в  безвість  тротуаром  ніжки  голі,
З  півнеба  очі.  Хрестик    у  руці…