Навпомацки з Lesha Artemov

Навпомацки до істини йдучи,
Блукаю я серед проклятих сосен.
Чарівним світлом вабить далечінь.
Дзвенять чудові, золотії роси.

Гладь озера прозора, наче скло.
БурштИнові жита, як хвиля встали.
Де спокій мій? Напевне, все було?
Так що ми пропустили, що проспали?

Навіщо зрозумів, що все обман?
Далеко відійшла удача-пані.
Брехні кругом - бурхливий океан
З безоднею. Де берег в океані?

Ніхто не допоможе. Що робить?
Але світанок скоро прийде босий.
Покличе світло в далечінь за мить,
І задзвенять бадьору пісню роси.


Оригинал Навобмацак...
Lesha Artemov
.
Навобмацак да праўды ідучы,
Блукаю я сярод праклятых соснаў.
Святлом зіхоткім вабіць далячынь,
Звіняць цудоўна залатыя росы,

Гладзь возера празрыстая, як шкло,
Пшанічныя бурштынавыя хвалі...
А дзе спакой? Напэўна ўсё было,
Дык што мы прапусцілі, што праспалі?

Нашто я зразумеў, што ўсё падман?
Далёка дзесьці ходзіць лэдзі-ўдача –
Вакол хлусні вялікі акіян:
І плыняў шмат, і берагоў не ўбачыць.

Ніхто не можа мне дапамагчы,
Але світанак хутка прыйдзе босы,
І зноў святлом завабіць далячынь
І зазвіняць вясёлай песняй росы...


Для иллюстрации использовано кадр-фотографию Антона Шагина из кинофильма "На ощупь"
http://ruskino.ru/art/5935/shot/21496