***
Зачаровано спить світанкове узлісся
По коліна в росі в передранішній млі.
Заспівай мені ту, ще неспівану пісню,
Що для неї не треба ні звуків, ні слів.
Сплять озера в оправах квітучого рясту,
Сплять стежини прудкі, потягаються в сні.
Розкажи мені ту, ще не казану казку,
Що у тебе в очах, в голубій глибині.
Розпростерто застигли простягнені віти,
Мов приземлені хмари, тумани висять.
Подаруй мені ту, ще не бачену квітку,
Що цвіте серед ночі в казкових лісах.
Скоро встане над світом розбуджене сонце,
Розлетяться вітри, розганяючи сон,
І промчать по росі непідковані коні,
Щоб розбитись грудьми в голубий горизонт.
Зачаровано спить свiтанкове узлiсся...
© Copyright: Иван Андрощук, 2011
Свидетельство о публикации №111031607130
Свидетельство о публикации №111031607130
Рецензии
