З-за гір наближався ранок,
Зоріла роса на листі –
У сивій фаті туману
Ти вийшла з густого лісу.
Заплакано-мокрі віти
Тобі розплітали коси,
Питав очерет у вітру,
Про що твої сині сльози.
Змагаючи сон, стояла
І кутала плечі в пісню,
Аж поки тобі русалки
Сплели з осоки колиску.
Хитнулась у сні купава,
Метнулися тіні птичі –
Розбиті дзеркала ставу
Сховали твоє обличчя.
Утоплена
© Copyright: Иван Андрощук, 2011
Свидетельство о публикации №111031404363
Свидетельство о публикации №111031404363
Рецензии
