Надвечирня мить

Сонце кОсу розплітАє,
Бо за Обрій вже лягАє.
КосА йогО ще променИть,
Але сон прийдЕ за мить.

За Обрій хмАрка заглядАє,
Сонну дІвку споглядАє,
ЦікАву Сонце пристидИть
І червонІє вона вмить.

ВітерЕць тоді стихАє,
Що і лист не колихАє,
Ще дрУжньо птАцтво гомонИть,
Та затИхне все за мить.

Лиш соловЕйко не змовкАє,
Він колискОвої співАє,
Тоді й комАр вже не пищить,
Бо зІйде зірочка за мить.

ШвИдко мить та наступАє,
Скарб за Обрієм палАє,
ЗагрАвою півнЕба пломенИть -
Всіх зачарОвує ця мить.



 11.10.2010 р.


Рецензии
Жаль, украинский не знаю, хотя обе бабушки - украинки.
Но, понять с трудом, но можно.

Соколова Инесса   01.10.2011 20:51     Заявить о нарушении
Не только можно, но и нужно. Я русский за плечами не ношу.

Виктор Невирковец   13.10.2011 21:16   Заявить о нарушении
Любой язык легче освоить, когда на нём приходится часто общаться, или, по крайней мере, слышать каждый день. А я родилась и выросла в России.

Соколова Инесса   13.10.2011 23:18   Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.