Розкішні сальвії та чорнобривці
Розкидані на лаві і долівці -
Так зустрічаю осінь загадкову -
Сумну і золотаво-пурпурову...
І кетяги червоної калини,
І вереснем підпалені жоржини
Я купкою кладу на стіл письмовий
Як осені вибачливі промови:
Пробач, що дрібний дощик плаче гірко,
Пробач, що обтинає вітер гілку,
Пробач за хмари з попільної вати,
Пробач, що научаю сумувати...
Перевод Светланы Груздевой
http://stihi.ru/2010/09/22/1019
Цветов перчатки пёстрые, подолы
Раскиданы по лавке и по полу:
Загадочную осень так встречаю
И золотистой грустью привечаю…
И грозди ярко рдеющей калины
В подпалинах осенних, георгины
Кладу охапкою на стол рабочий,
Как будто осень извиниться хочет:
Прости, что мелкий дождь почти рыдает,
Что ветер ветку грубо обдирает,
Прости за тучи – в пепле клочья ваты…
Грустить учусь... С тобою - виновата...
Пробач... Перевод Светланы Груздевой
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2010
Свидетельство о публикации №110092001897
Свидетельство о публикации №110092001897
Рецензии
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.