У кедах сиджу біля клюбу.
Образа росте и сосе.
Мені, недоладній, на згубу
Коханця нечиста несе.
Всміхається він не до мене -
До тої лахудри в штанях.
Я трагік малої арени,
Я спазмами зкулений жах.
Намарне вродилась и гаю
Хвилини та кожен мій крок.
Бэзсила и зла, затискаю
Ведмедика поміж цицьок.
Ты мариш?
А може, угледів,
Як помста майбутня зроста?
Почну з недолугих ведмедів
Зтуляти миршаві вуста.
У кедах
© Copyright: Палад, 2010
Свидетельство о публикации №110072105330
Свидетельство о публикации №110072105330
Рецензии
