Куди сховатись від думок,
Серед яких вночі блукаю?
Міцний й прозорий мотузок
Мене в бадьорості тримає..
Щодня до самого рання
блукаю стежками безсоння,
І у мереживі питань,
Стрічаю світанкове сонце.
Проливши промінь на блакить,
Схилилось сонце наді мною:
Тому погано тіло не спить,
Що у душі нема покою.
Всі свої роздуми складу
В твої долоні, Любий Тато!
В Твоїх руках тепер завжди
Я зможу міцно-міцно спати…
Безсоння
© Copyright: Вера Гайлис, 2010
Свидетельство о публикации №110050100289
Свидетельство о публикации №110050100289
Рецензии
Это замечательно, когда можно поделиться раздумьями с близким человеком...
Мишка 20.05.2010 23:24 • Заявить о нарушении
Мишка 20.05.2010 23:24 • Заявить о нарушении
