Не тебе вже кохаю
а пам'ять про тебе і спомин.
Там, де стрілись, в тім краї –
ніч, пітьма, попіл.
І не чутно, не видно,
хто з нас правий і хто тепер винний.
Де буяло, гуло – вистиг.
Спалахнуло – і зникло.
Лише в снах я в обіймах твоїх
міцних, шалених і стислих.
Не благаю: – Звільни...
Я і цю знесу виснагу.
Чом, велителю мій,
Морфею крилатий, знеможений,
Не наважишся увій-
ти в світ реалій, вельможний
мій володарю?
27 листопада 1995 р.
Свидетельство о публикации №107101001607
http://www.stihi.ru/2007/09/10/2112
У Вас кажется ошибочка, если мне не изменяет память "міцЬних" без ь.
Галина Тальнова 21.02.2008 19:23 Заявить о нарушении
История моих украинских стихов удивтельная для меня и для моего окружения. я абсолютно русскоязычный человек. И вдруг в 1994 г. начала писать на украинском! Не из конъюктурных соображений, а по зову предков, очевидно:) Иногда в сознании всплывают слова, значения которых мне НЕИЗВЕСТНЫ. Я пишу, вставляя их интуитивно в текст. потом лишь нахожу в словарях их значения. Иногда не попадаю и убираю их, заменяю другими. Но чаще оказывается, что выбор мой был верным. Вот такая история. Поэтому ошибки возможны. Но я без комплексов, и если мне указывают на них, благодарна.
До встречи. По ссылочке схожу.
Ирина Гончарова
Ирина Гончарова1 21.02.2008 23:38 Заявить о нарушении