Рецензия на «Диким цветком» (Возбуждённая Ирэль)
Я не знаю, вагаюся, хто ти? І навіщо з’явилась мені? Як нокдаун вже погляд – а дотик Це нокаут. Ти відьма? О ні! Ти скоріш як купальськії квіти. І лише тільки раз у житті Може так пощастити – зустріти. Інші навіть квітучі – не ті. Хто ти? Посмішка – наче Джоконди. Поцілуночок – Емануель. Хай жиронди підмінюють фронди. Місс чи фройлян, чи мадмуазель – Я довіку в солодкім полоні. Хай хоч хто зазіхне на твоє – Ні! Моє! Груди, стегна, долоні – Наче током від них мене б’є. От вже серце працює відтоді - Відчайдушно, на знос, на розрив! І волав би, напевно, я «Годі!», Але в тілі своєму відкрив Енне дихання… Грюкає в скроні - А приборкує твоя рука. Наче сік у вакхічному гроні – В тобі пристрасть убивчо п'янка. Губи в серці лишають видбиток. Віднайшов би за ним і сліпцем. І бажання у серці - якби то Міг в тобі розчинитись живцем. Знаєш… нерви до того не звикли, Щоб так цілодобово хотів. Глянеш зверхньо – жіночності виклик. А покірно – тоді й поготів Заклик бути твоїм несвідомо. Як метелик кохатись з вогнем. То і тіло не відає втоми. Для емоцій замало фонем. Ти богиня кохання і вроди? Чи секс-бомба с кільцем від Cartier? Знань нема… відчуття лише - хто ти. Просто щастя тендітне моє. Дякую за натхнення, чарівна пані!!! І за ліричний еротизм Вашої поезії!! Вітаю Вас з весною, з чудовим святом, хочу побажати кохання, наснаги, натхнення, миру і щастя! Илахим 07.03.2024 04:31 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |