за глину гончарень
за глину гончарень -
в безмежжя ліпнину
оплетених рук,
за очі відкриті
не в скінчення миті -
у вічну провину
бажання спонук,
за чари на ранок,
жаду наостанок,
за непогасимість
каштанових свіч,
за хіть до свободи,
і рідкісну вроду
заснулих в нестямі
оголених пліч...
Свидетельство о публикации №124050905900