за глину гончарень

...за юність і травень,
за глину гончарень -
в безмежжя ліпнину
оплетених рук,
за очі відкриті
не в скінчення миті -
у вічну провину
бажання спонук,

за чари на ранок,
жаду наостанок,
за непогасимість
каштанових свіч,
за хіть до свободи,
і рідкісну вроду
заснулих в нестямі
оголених пліч...


Рецензии