Юмор как оружие на украинском

ГУМОР, ЯК ЗБРОЯ…
Вони смішні, та мають хист найсправжній,
Бо бачать все навкруг: зблизька і віддаля-
Ніщо уже не зможе так надовго за таїться,
Висміюють, насамперед, і самого  Короля!

Всі вади Влади і  брак довіри у суспільстві,
Вони виносять людям: як Порох і Сміття…
Висміюють: жорстокість, та їх насильство,
Висвітлюють той «дутий образ», до пуття!

Народ їх дуже любить, за оте - Натхнення,
За правду: по ребрам, в очі, аж свербить!
Хто б вирвав, той бур;ян увесь з корінням?
У їх пародіях та п;єсах, уявляємо на мить!

Не все буває просто, як в піснях  хотілося,
За Короля, відважно виступає, хає - ЗМІ…
Вже машина їхня, всі колеса закрутилися,
І всі не згодні, із порядком, вже на Калимі!

Таке споконвіків, раніше  пьес  Шекспіра -
Народ та Влада, їх протистояння на устах:
Батіг і палиця, в;язниця, пряник та рапіра,
Завжди напоготові: на ганяти жах і страх!

Та все ж живуть серця сміливі, й далі променіють,
Їх хист - все для людей, за волю, їхніх благ…
А люди, завжди гумору, здоровому радіють;
Багато в кого, Гумор - залишився в серці, як посаг!

09 травня 2024 року
Віталій Косенко


Рецензии