Люблю тебе

Люблю тебе, квітучий травню,
За ту божественну красу,
Що у хвилину безпорадну
Дає наснагу і жагу*.

Люблю черемхи сніг солодкий,
Конвалій ніжний аромат,
Бузковий запах неповторний,
Небес лазурну благодать.

Люблю веселий дощ з грозою,
Жагливі трелі солов’їв,
Озера з чистою водою
І гаму дивних кольорів.

Люблю ромашки в лузі, в полі,
Хмарки біленькі в небесах,
Сріблясті вікові тополі,
Дзюрчання тихе в джерелах.

Люблю усе! Як не любити
Вишневий, яблуневий цвіт?
Та тільки там, де кров і крики,
Не чути глас квітучих лір…

*Жага (тут) – нестримне почуття любові; пристрасть. [


Рецензии