І стало морозно в душі,
Бо мої дУмки вщент розбиті.
З очей все ллють і ллють дощі,
Як буревій,несамовиті.
Серед розірваних вітрил
Тремтить від болю серце мОє.
О,Боже,дай-но мені сил,
Щоб зрозумів нарешті хто я!
Бо стільки кривди та крові
Геть не було.А зараз - море.
Остання сповідь на стіні...
Останній подих... Горе! Горе!
Скажу:"Здаватися не смій!"
Зберись до купи,бий на сполох.
Хай не останнім буде бій.
Хай згине твій,козаче,ворог!
Не смiй!!!
© Copyright: Кивалс Рузам, 2024
Свидетельство о публикации №124031206307
Свидетельство о публикации №124031206307
Рецензии
Дуже життєво!.Сподобалось.Дякую за натхнення для моїх нових рядків.Тепла,та МИРУ нам усім.🕊
Корж Наталья Леонидовна 24.03.2024 02:50 • Заявить о нарушении
Корж Наталья Леонидовна 24.03.2024 02:50 • Заявить о нарушении
Радий,що спадобалось і що цей вірш став привідом для натхнення)) Дякую за відгук!!! З теплом... 🌹🌹🌹
Кивалс Рузам 28.03.2024 21:22 Заявить о нарушении
Кивалс Рузам 28.03.2024 21:22 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.