Одеса, 02.03.2024
Ти тужиш, корсо, на плиті бетонній
від відчаю, суцільної зневіри,
бо губиться в проваллі і бездонні
твій досвід: люди – найлютіші звіри.
Збив лапи в кров, знайшов, та пізно, корсо:
обвуглена стіна, уламки ліжка,
стирчить з каміння неприродно косо
вже не жива дитяча боса ніжка…
Сльоза собача меркне в чорних космах,
ти до п'яти не в змозі рахувати,
а в оці – згаслий п'ятикратний Космос:
Марко, Сергійко, Тима, Ліза, Злата…
Пекельне небо, ніч – жалобний полог:
Непотріб – божі заповіді ваші,
якщо скажений шкіриться кінолог,
смерть на життя дитячі нацькувавши…
Одесса 02. 03. 2024
© Copyright: Ирина Юрчук, 2024
Свидетельство о публикации №124030406050
Свидетельство о публикации №124030406050
Рецензии