Не сумуйте…
Келих з Сумом, тепер Я, покинув пити,
Закохався з зусиллям, в холодну Осінь…
Нанівець зійшли спроби, знову Любити,
Та мене, до Кохання, ніхто і не просить!
Може став Я тепер, незугарний собою,
Тільки, що вже поробиш - не хлопчик…
Охолов я за Зиму, наче сніг з борозною,
Як у холод в скирді, замерзає горобчик!
Але серцю: дорожче і ближче спокій,
Або став мудрішим, я тепер, з роками…
До фатального кохання, спинив кроки -
І ночами перестав корпіти над віршами!
Сталось так, що вийшов усьому строк,
З цим потрібно, давно вже змиритись…
Увесь шлях, багатьох доріг - наче крок,
І не треба жаліть: мрії десь загубились!
Тож забудьте, подолайте свій смуток,
Навіть, якщо Осінь, до віконця загляда…
Любіть свій вік, як радість та прибуток,
І відвернуться в бік: горе, туга й біда!
13 лютого 2024 року
Віталій Косенко
Не печальтесь. на украинском
© Copyright: Виталий Косенко, 2024
Свидетельство о публикации №124030203382
Свидетельство о публикации №124030203382
Рецензии