Стати б його жовтнем

Стати б його жовтнем -
Та чи мені повірять?

Навколо - такі полотна,
Навколо - таке повітря!

Не думаючи про "завтра",
Зриваючи з п'єдесталу
Усмішку багатокаратну,
Ворожу клясти навалу...

Жовтень - прозоро-ніжний,
У ньому свавілля тане,
Єднає він так граційно
Каштани, горіх, платани...

Усі б полишити муки,
Усі б полишити болі...
Та жовтень, немов розлука,
Так дивно грає тобою!

У ролі судді та бога
Він тане в живім серпанку,
І вічна його дорога
Почнеться із цього ґанку...


Рецензии