И. И. Шишкин. Сосны, освещённые солнцем. 1886

И. И. Шишкин. Сосны, освещённые солнцем. 1886
на украинском языке

     Сосни під сонячним світлом
Картина, і справді вражає, як диво:
Бо світло - найсправжнє, що льється з небес…
Всіх почуттів, нас захоплює злива,
Чудовий, як казка: неповторний та яскравий «русский лес»!

Чарує рука, напрочуд сильна та вміла,
Що майстерно кладе на полотно мазки:
В  ній  творчий  порив,  розум  та  сила…
Прославився картинами своїми, навіки!

А сосни, як живі, зійшли вперед на сцену,
Вже не один поет, оспівував цю мить…
Берези десь по отдаль, та немає місця клену,
І серце, дивлячись на це, від заздрощів
щемить!

То світло й  довга тінь, то тінь та світло:
Перемішали  золотистий оксамит та кольори…
До нас, ніби махають, вітами привітно,
Найсправжній, неповторний - руський колорит!

Немає  десь  поблизу:  шуму,  гаму  й крику,
Лише повітря, як струна срібна, дзвенить…
Та пахне: хвоя, суниці ягоди та ніжно липа,
Берізка з-віддаля, білим вбранням, нам майорить!

Так  хочеться  зійти  до  них,  привітних-
Що  загубилися  у лісі, у його гущавині…
Притиснутися до дерев: ще молодих та літніх,
Хай сповідь, лиш свою, повідають мені!

А  променисте сонце:  тішиться  та сяє,
У самі хащі, промінням світлим достає…
Краса  природи: ніби  оживає, міниться та грає:
Мабуть митець і справді, розлив із фарбами  натхнення, там на полотні, своє!

15 січня 2024 року
Косенко  Віталій


Рецензии