Забута стежка
Забута стежка, веде у затишок в степу,
Усюди, біля неї: пошаманила природа…
Серед коріння різного, у балці є ставок:
Зарослий ряскою, іще з відтінком йоду!
Ніколи течії, не знала у ставку вода,
І вже не знаєш, що то є, за пора року…
Ось частоколом, задрімала лобода,
А очерет, заполонив весь берег збоку!
Дні ніжаться, немов русалки у ставку,
Народжуючи, як своїх дітей, білі лілеї…
І тільки місяц, у воді, як відчува біду,
Коли птахи, його зганяють із постелі!
Всі зміни плавні, у природі, не стрімкі,
Розвісив вересень, довкола білі сітки…
Вгамує, стукіт серця, наче течію ріки,
Усі ці чари, нам досяжні, тільки влітку!
Надвечір, замочила зірка свій поділ,
Впустивши, в темну воду, свої сльози…
Ставок, неначе дзеркало, як чудо стіл,
У ньому, всі відбилися метаморфози!
23 січня 2024 рік
Віталій Косенко
Тропа забытая на украинском
© Copyright: Виталий Косенко, 2024
Свидетельство о публикации №124012401733
Свидетельство о публикации №124012401733
Рецензии
Красиво написано. У нас в донской степи тоже такие места есть. Спасибо за красивые строки!
Геннадий Нищенко 10.02.2024 18:46 • Заявить о нарушении
Геннадий Нищенко 10.02.2024 18:46 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.