Прежде – незнанье
В блеске корон,
После – срыванье
Тесных пелён.
Раньше – затменье,
Дымно, темно,
После – прозренье:
Разрешено?
И в жарком багрянце
Качнулись весы:
Доминиканцы –
Божии псы.
***
Gottfried Benn
Erst – dann
Erst Wahn von Grosse
mit Kronen besteckt,
dann nichts wie Blosse,
die niemand bedeckt.
Erst in Gewittern,
in Rauschen und Rauch
und dann das Zittern:
durftest du auch –?
Und am Schlusse des Wahnes,
man sagt es nicht gern:
Domini canes –
Hunde des Herrn.
Прежде и после. Готфрид Бенн
© Copyright: Ирина Бараль, 2024
Свидетельство о публикации №124012305669
Свидетельство о публикации №124012305669
Рецензии
Раньше – затменье,
Дымно, темно,
После – прозренье:
Разрешено?
Прекрасному поэту и переводчику разрешено всё без знаков вопроса.)
В любой день, а сегодня особенно.)))
А это небольшой подарок Лина Костенко. "доверие".
Переводов много, но...
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра — звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.
Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.
У цих садах, в сонатах солов’їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
І цей спектакль йому вже не прем’єра.
Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.
Вера Альфутина 13.05.2024 12:01 • Заявить о нарушении
Дымно, темно,
После – прозренье:
Разрешено?
Прекрасному поэту и переводчику разрешено всё без знаков вопроса.)
В любой день, а сегодня особенно.)))
А это небольшой подарок Лина Костенко. "доверие".
Переводов много, но...
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра — звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.
Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.
У цих садах, в сонатах солов’їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
І цей спектакль йому вже не прем’єра.
Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.
Вера Альфутина 13.05.2024 12:01 • Заявить о нарушении
Спасибо, Вера! И за память, и за дорогой подарок. Обнимаю.
Ирина Бараль 15.05.2024 11:10 Заявить о нарушении
Ирина Бараль 15.05.2024 11:10 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.