Я відпускаю…
Я відпускаю, викидаю з свого серця,
Всі почуття та милий образ, що створив…
Той гострий біль, пече вже гірше перця,
Мені мабуть, лише здавалося, що я тебе любив!
Несправжня, як підроблена колись картина,
А видавалась: за майстерність, не абиякий шедевр…
Стоїть розхристана, до всіх вітрів калина,
Десь ділися всі грони, й точить наскрізь стовбур, черв!
Таку не жалко, минулих почуттів не стало зовсім:
Ні бачити, ні чути - я тебе
не взмозі, пересилити свій світ…
Так і згнієш, «нещасна доля», при дорозі,
Обсипався до долу, весь, колись такий: чарівний, милий цвіт!
10 грудня 2023 рік
Я отпускаю. на украинском
© Copyright: Виталий Косенко, 2023
Свидетельство о публикации №123121003681
Свидетельство о публикации №123121003681
Рецензии