Непомірне бажання вижити,
Чат серцевий переполошений,
Гучно дуже — душа навиворіт:
Вибух знову, як гість непрошений…
На сорочці легенькій — темрява,
Спокій ночі тепер скасовано,
Сила витримки від Всевишнього,
В храмі стін своїх переховуюсь…
Не тремти рука, не котись сльоза,
Не зламати дух, як будівлю й дах,
Я сьогодні знову до дум прийшла,
Що війна, це біль і всецільний жах…
Подих зупиню на єдину мить,
Обстріл не мовчить, але він не знає,
Що життя іде, що життя дзвенить:
Поміж вибухів — соловей співає…
(Ніка)
Травень 2023
Непомiрне бажання вижити
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2023
Свидетельство о публикации №123082002430
Свидетельство о публикации №123082002430
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.