Папірус кохання читаючи тихо,
Торкнувся мене, мов сторінки Ямвліха,
І темрява в серці сміливо кружляє,
І падають зорі у глиб небокраю.
Так час, що спливає в світах невагомих,
Тягне наші втомлені душі додому,
І в кожного в серці - великі й самотні
І прояви світла, й феномен безодні.
Фiлософ
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123061706709
Свидетельство о публикации №123061706709
Рецензии
Чудовi вiршi. Глибокi Iдеальнi.
Трохи смутно стало.
Дякую.
Герман Лазарев 10.07.2023 18:27 • Заявить о нарушении
Трохи смутно стало.
Дякую.
Герман Лазарев 10.07.2023 18:27 • Заявить о нарушении