Боль утраты мамочки

Вот  месяц живёшь без мамы,
Без лишних ее упрёков.
Казалось свобода настала,
Но сердцу , увы одиноко.

Молитва вночи не спасает,
А память цепляется нитью.
Как мама тебя обнимает,
На ухо так ласково дышит.

Я знаю, ты очень скучаешь,
Хоть часто вы с нею ругались.
Но только не замечали,
Друг друга, как обижали.

Теперь приходя к ней в гости,
Стоишь ... неподвижно молчишь.
Так хочется крикнуть в небо
Мамуля меня прости.....

13.05.2023
Ирина Матвейчук

Українська версія.
Ось місяць живеш без мами,
Без зайвих її докорів.
Здавалося свобода настала,
Але серцю, на жаль, самотньо.

Молитва вночі не рятує,
А пам'ять чіпляється ниткою.
Як мама тебе обіймає,
На вухо так лагідно дихає.

Я знаю, ти дуже сумуєш,
Хоч часто ви з нею лаялися.
Але тільки не помічали,
Як кривда до вас чіплялися

До неї приходиш у гості,
Стоїш... нерухомо мовчиш.
Мамуся рідна вибач....
Сльозно у небо кричиш .

13.05.23
Ірина Матвейчук