Ти йшов, Ти знав куди ішов,
Ще тиждень часу , тиждень на землі!
З Осаною і потом на чолі,
Такий тяжкий, що згущувалась кров.
Не знали, що до них ішла Любов,
Сиділа мовчки верхи на ослі.
Її не впізнавали вчителі
І люди дуже праведні й прості.
А Ти ішов.
І серед перешіптувань, розмов,
Ніхто не бачив неба в далині...
Воно палало! Хмари навісні
Про щось попереджали: час прийшов!
Не бачили, не чули настанов.
І Ти на небо глянув. Натякнув.
Ласкавий погляд серце їх минув.
А кожен з учнів трохи охолов.
Рушник. Вода. Петро бунтує знов.
З Тобою разом Юда умокнув.
Заснули друзі. Тихо дорікнув
І сад почув у стогоні любов.
Остання зрада: Радуйся Учитель!
Льняна одежа. Жереб. Ржавий цвях.
Прокладений Любов'ю в небо шлях
Велика жертва, мій Святий Спаситель.....
Ти йшов, Ти знав куди iшов
© Copyright: Анастасия Тенжала, 2023
Свидетельство о публикации №123040500630
Свидетельство о публикации №123040500630
Рецензии
Настенька!Ты меня извини, но на Русском языке у тебя стихи получаются боле гладкими и лаконичными!Но ты большая умничка!!!Мои тебе обнимашки!
Геннадий Анненков 68 27.06.2023 03:51 • Заявить о нарушении
Геннадий Анненков 68 27.06.2023 03:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.