Вдячний сонет

                Людмилі Козловій

Хто б досвід світу осягнути зміг?..
Тож мудрі люди так мені сказали:
– Щоб більше знати, ти звернись до книг.
І я переселивсь в читальні зали.

Начитані світами мандрували.
З’їдало сонце сонний панцир криг.
У розвідках лишатись мандрівних
обставини, на жаль, не дозволяли.

З’явилися на березі світання:
любові світло, темрява інтриг.
В лайні тьм’яніли Авгієві стайні.

І припинив звертатись я до книг
ні, не тому, що вичерпав питання,
але тому, що більше стало їх.
26.01.2020- 11.02.23

Харків - Соліньяк


Рецензии
Дякую, пане Олексіє! Дуже неочікувано.... Я у повній розгубленості... 🙂

Написала відповідь на Ваш лист, а надіслати його Вам в особисті повідомлення не вдалося. Програма знову і знову вимагала вводити захисний код. Після восьмої спроби я не витримала.)) Отже, друкую його тут. Ви потім можете видалити.))

"Доброго вечера, пане Олексію! Навіть не сподівалася отримати такі детальні пояснення.
Я, взагалі, не дуже чекала Вашої реакції. Особливо, коли ознайомилась з резюме на сторінці))
Що ж стосується "жодна істота не відгукнулася", то Ви ж, як людина з великим життєвим досвідом, знаєте що таке лінь людська)) Не всі такі дотошні буквоїди, як я))) До речі, я тепер дуже рідко пишу зауваження, тому що переконалась: більшість їх не потребує. "Я ТАК написав! Значить, ТАК і буде!"
Наголоси, логічність, ритм, не говорячи вже про висоту рівня і т.п. на сьогодні віднесені до атавізмів. У нас тепер матюки в моді.
Ох...Перепрошую... Наболіла для мене тема.
Отже, всього Вам найкращого! З повагою,"

Козлова Людмила   12.02.2023 20:32     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.