Тихий бiль

Тихий біль - найбільш жорстокий та нещадний,
Мітко б'є тебе по серцю й голові.
Зовні лупить і по нутрощах безладно.
Ти змирився, закатав себе в сувій

І нічого більш уже не відчуваєш,
І ні з ким не хочеш зовсім говорить,
Бо не вперше біль такий переживаєш,
Та не можеш щось змінить бодай на мить.

І вповзає відчай змійкою під шкіру,
Тихий біль отруту в тіло залива.
Ти мовчиш, втрачаєш силу і довіру,
І не ждеш підтримки влесливі слова.

Тільки час, можливо, серце заспокоє,
Змінить відчай прийняття холодний сум.
Сліз, істерик стане меньше майже втроє.
І в минуле підуть разом гнів і шум.

Запанує тиша на життя подвір'ї,
Біль відійде на далекий задній план.
І затягнуться порізи недовір'я.
Заіржавіє образ міцний капкан.


Рецензии
Б'ють в жилі будинки, б'ють нещадно,
Здійснюють паскудний вбивчий план,
Звірствують, лютують, брешуть ладно.
Але це не змінить вражій стан.

Змінено обувку всю на берці,
І втрачаєм кращих із синів...
Навіть час не заспокоє серце,
Болю українських матерів.

Наталья Сопова -Хижняк   09.05.2023 00:57     Заявить о нарушении
Дякую за віршований відгук, Наталю!Все дуже влучно сказано.
Біль нестерпний...


Алла Дядык-Кузнецова   03.06.2023 15:18   Заявить о нарушении