Могилки старi

Щебіт веселий! Щебіт веселий!
Щебіт веселий - птахи співають!
А я не знаю, де і ступити,
ваші могилки в травах втопають...

Старих акацій ліс, що не ступиш,
та по весні там запахи й бджілки,
вам проспівають пісню медову,
я же поставлю свічечку знову...

Могилки старі, старі могилки,
а ми по світу, мов ті билинки,
на Панахідку покладу хліба,
Бог же пошле вам скільки потрібно...

Коли ви в час свій жили, трудились,
й все пережите вам і не снилось,
голодомори, питки та війни,
й старі могилки де птаха висне...

Кругом по селах могилки старі,
а в церкві службу батюшка править,
кожен усопший тут пом'янеться,
серце до Бога Спаса всміхнеться...

Вже багатьох вас не поминають,
бо імена всіх ми забуваєм,
в Господа Бога ви не забуті,
слава же Богу за цеє чудо!

Пишем записки на Літургію,
серце від цього знову радіє,
знову радіє, Господа славить,
і Літургію батюшка править...

Старі могилки, могилки старі,
білих акацій цвіт й прилітають
бджоли, нектару швидко зібрати,
нам поспішити душі спасати...

Й коли записку знов подаю я,
знаю, що Бог наш почує ім'я,
кожного батька, й матінка стане,
Бог Милосердний весь Рід пом'яне...