Я тепер не така...

Я тепер не така, як була.
Хоч залишились всі давні звички,
Як раніше люблю я одна
Посидіти в траві біля річки.

Співчуваю собакам, бомжам,
І надіюсь, як завше, на диво...
Почуваюсь і досі дівчам,
І тому я, напевно, щаслива!

За плечами, як гори, роки.
Попереду маячить надгробок,
У житті, як на хвилях ріки,
Я ще борсаюсь... Ох, твердолоба!...

А від суєтних звичних дум,
Що у голову вітер надує,
Усміхнусь: не життя, а лукум!
Лиш про безліч помилок шкодую.


Рецензии
Ах, Валечка, пройти школу жизни без ошибок ни у кого не получится! Главное, что вынесли из этого! Добрая у тебя душа, раз почувствуешь бомжам и собакам, любишь уединение, а не тусовки! Главное, что ты с Богом!
Замечательно написала!
Обнимаю с любовью!

Елена Беспалова 3   12.11.2021 09:01     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.