Серед степу у ясну годину...

Ян Кам-Инь
Ти зорею огортала ранок

Серед степу, у ясну годину, жайвором сполоханим злетіла.
Ой, якби то кращу долю мала,- тугу у очах би не носила,
А сховала у сухому зіллі, зазирнула криниченці в очі,-
Не втрачала сон міцний від мрії. Розігнати сум нема охочих.

Нічка розплете своє волосся і засяють зірочки до ранку,-
Це за те, що втратить довелося... Небо спалахне знов на світанку.( з архіву 02.02.2013)

  ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА


Рецензии
Дуже гарно!!! Приємно читати!

Валентина Лысич   10.11.2021 23:55     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.