«Погірчи мене,
Долучи мене до мигдалю…»
(Пауль Целан)
У високій вежі людських сподівань
Налий мені в чашу срібну –
Блискучу, як зорі посліплі –
Білі як смуток по тризні, по требі
У ніч над горою Кайлас,
Чорного трунку гіркого
Налий! Терпсіхоро!
У кров мою бузинову,
Трунку порожнього степу,
Де вітер-опришок полиновий
І сіль на устах. І на рану від кулі.
По краплі.
Налий мені в чашу з тавром Мінотавра
У світі мигдалю гіркого як Час. Наш.
Ладнаю вітрило:
Сіре, бо льон відсинів, відчорнів:
Плисти по мертвим морям,
Камінь втопити – там, де безодня,
Блукати в пошуках білого цвіту
Дерева, що віщує печаль навесні,
А наразі, на полі куріпок
На полі моєї журби
Сонях розстріляно,
Сонях, що Сонцю вклонився
Розстріляно кулями –
Важкими як якір, гіркими як сон
Під дірявим човном
На березі озера чаплі.
Ладнати вiтрило
© Copyright: Артур Грей Эсквайр, 2021
Свидетельство о публикации №121090208507
Свидетельство о публикации №121090208507
Рецензии
Спасибо, Артур!
Впечатляет!
О, гора Кайлас!
Не доступна ты для нас!
Тяжелеют в пути ноги,
На Кайласе живут Боги!
С уважением! Нина. 🍁🍂😊🍂🍁
Нина Долгань 02.10.2021 04:35 • Заявить о нарушении
Впечатляет!
О, гора Кайлас!
Не доступна ты для нас!
Тяжелеют в пути ноги,
На Кайласе живут Боги!
С уважением! Нина. 🍁🍂😊🍂🍁
Нина Долгань 02.10.2021 04:35 • Заявить о нарушении
Спасибо за такой отзыв! Рад, что Вам понравилось моё сочинение....
Артур Грей Эсквайр 04.10.2021 22:29 Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 04.10.2021 22:29 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.