його величнiсть крок

з миттєвостей
складається душа
його величності
дарованого кроку
не залишається
невпинне
у віршах
та переспіване
приносить спокій

крізь мене проросте
казковий ліс
і золотом наллється
серця нива
у небі
до якого не доріс
розтане синь
і розродиться злива

і падатиме голос
що блукав
між горами подій
у снах пророчих
чола торкнеться
сонячна рука
на білий світ мені
відкриє очі

на повні груди
я вдихну людей
всі їхні радості
усі печалі
питатимусь
де добрий час іде
чому нестерпний
не рушає далі

горіти дням
і рутами цвісти
давати шанс
і забирати подих
допоки є наснага
щоб іти
за відчуттям причетності
та роду

17 Лютого, 2021


Рецензии
Какое светлое, обнадёживающее стихотворение, но кажется, что его невозможно перевести.) Попробую. Для меня перевод - решение трудной задачи. Спасибо!

Кариатиды Сны   17.02.2021 20:31     Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2021/02/18/8673
Готова к замечаниям. Кое-где было непонятно. С теплом - Т.

Кариатиды Сны   18.02.2021 21:09   Заявить о нарушении
СПАСИБО, это ЗДОРОВО!

Юрий Лазирко   18.02.2021 21:51   Заявить о нарушении
Я ОЧЕНЬ РАДА, что понятно перевела... Очень даже могла не справиться!))) С теплом и благодарностью! - Т.

Кариатиды Сны   18.02.2021 21:59   Заявить о нарушении