Синiй розум

Тривожність набирає обертання:
У згустках - інформації довкола,
Бентежить і лякає, чимось коле,
Отруює наш мозок не востаннє...

"Червоний розум" втомлено зітхає,
У гаджетах шукаючи рятунок.
А там усе те саме - розрахунок,
Що хтось когось штовхне у прірву з краю...

І людство відчайдушно лине в спокій,
Замріяно летить до хвиль надійних,
У них шукає ниточку надії
Що "синій розум" є, і не глибо'ко...

Психолог - синє море, може й чорне,
Любе, аби ж ті хвилі не мовчали,
А бились, чи ж бо пестили причали,
Казали про красу і неповторність.

Щоб піна, ніби чайки білокрилі,
Стрибала по слідах, що вже минули
Й вони у нашій пам'яті заснули
Зі страхами та болями, безсиллям...

Щоб води напували відчуттями
Захищеності, впевненості, щастя,
Як матінка рятує від напастей.
І хочеться на море до нестями!
(4.07.20)


ПАН переводчик):

Тревожность набирает обороты:
В сгустках - информации вокруг,
Смущает и пугает, чем-то колет,
Отравляет наш мозг не в последний раз...

"Красный ум" устало вздыхает,
В гаджетах ища спасение.
А там все то же - расчет,
Что кто-то кого-то толкнет в пропасть с края ...

И человечество отчаянно несется в покой,
Мечтательно летит к волнам надежным,
В них ищет ниточку надежды
Что "синий разум" есть, и не глубоко ...

Психолог - синее море, может и черное,
Любое, лишь бы те волны не молчали,
А бились, или ласкали причалы,
Говорили о красоте и неповторимости.

Чтобы пена, будто чайки белокрылые,
Прыгала по следам, уже прошедшим,
И они в нашей памяти уснули
Со страхами и болями, бессилием ...

Чтобы воды поили ощущениями
Защищенности, уверенности, счастья,
Как матушка спасает от напастей.
И хочется на море безумно!
(4.07.20)