***
Я прокинувсь ще до сонця,
Відчуваю,день звичайний.
А в душі мого віконця,
Вже дзвенить струмок криштальний.
День прийдешній запалає,
Надихне, розкине крила.
Вітерець попутній знає,
Як роздмухати вітрила.
Як роздмухати,прискорить,
Наздогнати кляту долю.
Щоб не міг я відчувати
До нестями злого болю.
Кину кралю,хату кину,
Кину все,що має ціну.
Ось таку брате картину
Змалював,щоб вільно жити.
В.Савош.
В1льно жити
© Copyright: Вова Дедуля, 2020
Свидетельство о публикации №120062907419
Свидетельство о публикации №120062907419
Рецензии