Я вiрю в добро
Пробач, та не вірю. Не віриш ти. Ні!
Чи віриш тоді, коли мріє дитина,
Коли у дорослого очі сумні?
Чи зможеш пробачити лайку безхатька,
Чи станеш на захист, бува, крутію,
Коли засоромить простого зненацька,
Чи впевнено кривднику скажеш люблю?
Чи віриш у злодія, добру повію,
Зумієш у них відшукати добро?
Чи можеш ти щиро сказати "Я вірю!
Він зміниться точно, відчувши тепло"?
Побачив, як інший хтось кинув монетку:
Він просто лінивий! Напевно пропив.
Зрівнявши усіх під одну трафаретку
Не раз вже, напевно, таких осудив,
А що, якби ти в одну мить опинився
На місці подій і не вірить ніхто?
Чи швидко ти, зламаний вщент, зупинився б?
Чи може старався б підняти крило?
А хтось підійшовши, дізнався про рани
Імпланти на крила твої наложив,
Подумай, а що, як людей тих не стане,
Чи справді, мій друже, добро робив?
Свидетельство о публикации №120060100977
Геннадий Анненков 68 03.06.2020 04:41 Заявить о нарушении