А до весни ще кілька кроків.
З-під ґрунту пнеться ніжний крокус,
І небо виткане широке
Чекає сонячне тепло!
І ранок спів несе пташиний,
І зігріває чай шипшини,
І поцілуночок у шию,
Жаркий, що й душу обпекло!
І як приємні ці вітання:
Природи лагідний світанок,
Твої турбота і кохання.
І відчуття що я – живу!
Тож дочекаємося квітів,
І сміху з доброї орбіти,
Та й посідаєм гомоніти
У молодесеньку траву.
Рядком, немов би голуб’ята.
Або підемо погуляти,
Туди, де пахне рута-м’ята,
Щоб приворотів не було…
Я відчуватимусь легкою!
Та не лишатиму покою,
Ти ж пригортатимеш рукою
Свою кохану, мов крилом!
(15.02.20)
Ще кiлька крокiв...
© Copyright: Елена Каминская7, 2020
Свидетельство о публикации №120021708655
Свидетельство о публикации №120021708655
Рецензии
Елена, я перевёл этот Ваш стих на русский, вот что вышло:
http://www.stihi.ru/2021/12/24/6236
Серж Конфон 2 24.12.2021 18:16 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2021/12/24/6236
Серж Конфон 2 24.12.2021 18:16 • Заявить о нарушении
не могу сообщить в личку из-за блокирования,
отсюда же прошу эту записку удалить:
Елена умерла
Зозуля Юрий Павлович 24.12.2021 20:16 Заявить о нарушении
отсюда же прошу эту записку удалить:
Елена умерла
Зозуля Юрий Павлович 24.12.2021 20:16 Заявить о нарушении
На это произведение написано 15 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.