Ода свободе... Из Юрия Лазирко

Юрий Лазирко
ода свободi
http://stihi.ru/2020/01/10/9410
----------------------------------

так ніщо
не підноситься стрімко
як знамена
в гарячих руках
а свобода
яка ж дивна жінка
не міняється вкотре
в роках

не шукає собі кавалерів
що корито зробили
з казни
і не проситься на ніч
де двері
їй нагадують
кришку труни

лавірує
між заходом й сходом
надихає
точилом косу
їй ніщо вже
не робить погоду
рідне слово
втирає сльозу

не поклони
б’є ницим
спесивцям
недалеким
і немічним дням
ні для кого
ні жертва
ні вбився
ні з піску перед бурею
храм

час тупцює
без неї
убого
порох
мокне
а криця
в іржі
і зникають
сумління пороги
розмиваючи
клич
на межі

нумо
браття
і сестри
до бою
барикадне
кидає кліше
це вона вже зове
за собою
та свобода
ті ліки
на щем

10 Січня, 2020

****************************
Конечно, я не поняла, кого Вы зовёте на баррикады, не хватит ли баррикад, а? Но раз уж перевела...

Ода свободе
--------------

так ничто
не взмывает поспешно
как знамена
в горячих руках
а свобода
вот странная женщина
не меняется в новых
веках

и не ищет себе кавалеров
превративших в корыто
казну
и не просится на ночь
где двери
словно крышки гробов
наяву

лавірує
між заходом й сходом
надихає
точилом косу
їй ніщо вже
не робить погоду
рідне слово
втирає сльозу

всё равно ей
восходы ль заходы
вдохновляет
точилом косу
никому ей
не сделать погоду
речь родная
стирает слезу

НЕ поклоны
бьет низким
спесивцам
недалеким
и немощным дням
и не жертва
она
не убийца
не песочный пред бурею
храм

без неё время
мнётся
убого
порох
мокнет
и в ржавчине
сталь
исчезают
сомнений пороги
и когда
на пределе
кричат

Ну же
братья
и сестры
эй к бою
с баррикад
мы идём на таран
то она нас зовёт
за собою
та свобода
лекарство
от ран