Посвящение подруге Виктории

Надия Медведовская
На берегах прозорого світання,
На тихих білокорих берегах -
Лишу тобі останнє привітання,
Спишу сторінку небом, як прощанням,
Прощанням у волошкових лугах.

Прощатися - і знову повертатись,
Востаннє, і з початку, і з кінця.
І я давно не знаю, за що взятись,
Щоб на поверхні озера триматись,
Щоб вирватись з придонного кільця.

А озеро в розливі - не зміліє.
Ти простягни волошкове стебло.
Перенесу по квіточці, по мрії,
Свою крихку, незроджену надію.
Волошки - все ж волошки, не весло.

28.06.1998


© Copyright: Надия Медведовская, 2018
Свидетельство о публикации №118071806640
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Надия Медведовская
Рецензии
Написать рецензию
Прелесть стих.. очень приятно было окунуться в его волшебную атмосферу..

Наталия Козютинская   19.07.2018 07:59   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Спасибо, Наташа.))

Надия Медведовская   19.07.2018 08:07   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Надия Медведовская