Жоржини
Багрець розлився хвилями велично,
Немов одіння тронне королів.
Не кожний так невимушено й звично
Таку б на себе мантію надів.
Не кожний зміг би витримать тягар
Такого самоцвітного вінця.
А вам не шкодить той нестерпний жар,
І шати королівські до лиця.
Як люди, мають квіти норов свій -
Примхливий, скромний, радісний чи гордий.
А ви – з зернятка ще аристократи.
Жоржини – Джордж. Отой поет чудний,
Один живий серед закляклих лордів -
Його могли б ви гідно привітати.
8.06.1995
© Copyright: Надия Медведовская, 2018
Свидетельство о публикации №118071400924
Свидетельство о публикации №118071400924
Рецензии
Приветствую я Джорджа! Будь славен, Георгин!
С натурой пылкою Поэта, красавец-господин!
Богаченко Татьяна 18.09.2018 08:06 • Заявить о нарушении
С натурой пылкою Поэта, красавец-господин!
Богаченко Татьяна 18.09.2018 08:06 • Заявить о нарушении