Прокидайтесь, люди

                ***
Народе мій, невже ти не проснешься,
От так і будешь бідкатись, жебракувать.
Само собою лихо не менеться,
За волю  треба битися, весь мир піднять.

Народе мій,відчуй шалений вітер,            
До болю крає скроні,тисне,обпіка.
Не можна у такій халепі жити,
Життя пусте-безглуздя, вогняна ріка.

То ж бо прокиньтесь, браття мої вірні,
Не гайте час, його і так не вистача.
Я розумію, ми голодні, бідні,
Та сподіваюсь,ще горить в душі свіча.

                В. Савош.


Рецензии
Дякую Вам щиро, Володя! Так душа болить за нашу рiдну Украiну !
Дуже гарно написано ! З повагою !

Елена Козырь   30.09.2018 23:03     Заявить о нарушении
Щіро дякую за розуміння... З великою повагою, В. Савош.

Вова Дедуля   30.09.2018 14:55   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.