Щасливi! Перевела Светлана Груздева

Дрібниці зникають ось так - непомітно,
Як тануть між пальців піщинки життєві...
Весни – небагато, згадає хто літо…
Чомусь восени всі шукають суттєвість…

А жити потрібно заради світанків,
О п’ятій із сонцем дивитись навколо,
Радіти тому, що усе не розтане,
А тільки той сніг, що покрив сіре поле…

Збиратись у подорож слід чим скоріше,
Куди чи на чому  - не так вже й важливо…
Не слід відкладати задуманих рішень,
Хай що на заваді: чи спека, чи злива…

Чи вітер у вухах…А музика грає,
І серце танцює з дощем по калюжах,
І заздрять із пекла, і заздрять із раю,
Що боляче коляться справжнії ружі…

Хай біль відчувається… Він і від сміху
По м’язах блукає! І регіт не зайвий!
І книга цікава не зменшує втіхи,
І очі навпроти відлунюють сяйво!

Вечірня розмова турботи щоденні
Складає у шафу з любов’ю, дбайливо.
Той що, що із ранку їх повні кишені…
Живі ж бо, здорові, та цим вже щасливі!
(08.03.18)



Перевела с украинского Светлана Груздева:
http://www.stihi.ru/2018/03/09/146

Струятся меж пальцев песчинки живые!
Исчезнут все мелочи так незаметно…
Весны – ровно горстка…кто вспомнит про лето? –
Все в осени, в ней лишь раздумья впервые…

А жить нужно ради, конечно, рассветов!
И в пятом, с восходом, начать озираться,
Чтоб гордо познать: не всему умирать здесь,
А только снегам лишь  растаивать к лету.

Скорее в поездку, пока не бессилен,
А как и на чём…пусть ценою лишений…
Не нужно откладывать важных решений,
Встают пусть преградой жара или ливень,

Иль ветер в лицо…или веером – грозы,
А серце танцует с дождём и играет!..
Завидуюют даже из ада  и рая,
Что колются больно в руках твоих розы!

До смеха пусть боль каждый нерв возбуждает,
По мышцам  блуждает!..и хохот не лишний!
И книги сюжет наслаждает, как вишни,
И очи напротив любовь отражают!

А к ночи забот ежедневные плети,
Проблемы – в шкафу мы разложим, как планы.
И что, что с утра вновь наполнят карманы:
Ведь живы-здоровы и счастливы этим!