Подарок

                ПОЗДРАВЛЯЮ С ДНЁМ РОЖДЕНИЯ
                ПРЕКРАСНОГО ЧЕЛОВЕКА, ДОБРОГО ДРУГА и
                ЗАМЕЧАТЕЛЬНОГО ПОЭТА
                ЯКОВА БАСТА!
               http://www.stihi.ru/avtor/yakovbast

Думала, чем порадовать)), и придумала попробовать перевести одно из его стихотворений на украинский язык! Что получилось - смотреть ниже)), ОЧЕНЬ надеюсь, что Якову понравится))!

Стихотворение Якова Баста "На крыше"
http://www.stihi.ru/2015/08/24/351
   
Выйду тихо  на крышу. На небе мерцает Луна…
А вокруг никого… Одиночество чаще приятно…
Отражает фонарь приглушённые полутона.
Дует ветер в  лицо, и мне кажется, будто прохладно…

Здесь вокруг хорошо... Горькость пива. Сиреневый дым…
Всё совсем по-другому… Не то, что  в объятьях  квартиры.
Высота так бодрит. Ощущаю себя молодым,
Как на стареньком фото размерами три на четыре.

Звёзды светят во тьме.  Миллионы ночных светлячков.
Их лучи сотни лет прорезают просторы Вселенной.
Вспоминаю радушие порта, огни  маяков,
А  себя представляю плывущей в моря каравеллой.

И мне хочется птицей парить в городской тишине,
И на бреющем мчаться, пугая случайных прохожих,
Передать для тебя позывной на закрытой волне,
Твой, ответный - принять, теплоту ощущая в ладошах…

Возвращаюсь в реальность, забрав все осколки тепла…
К  нам торопится осень и мажет сады жёлтым цветом.
Время гонит коней,  до конца отпустив удила.
Чуть помедленней,  август…И пусть продолжается лето!



ПЕРЕВОД В ПОДАРОК:

Вийду тихо на дах. Місяць небом пливе, мерехтить…
А навколо нікого… Самотність частіше приємна…
Відбиває ліхтар півтони та приглушує в мить.
Вітер дме, і здається, що є прохолода…даремно…

Але добре навколо… І пиво смакує, і дим…
Бо по-іншому все… Це не те, що в обіймах квартири…
Висота не гнітить… Відчуваю себе молодим,
Як на фото старому, що розміром три на чотири…

А зірки у пітьмі, мов мільйони нічних світлячків,
Промінці їх пронизують простори Всесвіт-костела.
І згадаю привітність портів та вогні маяків,
Уявляю: на хвилях у море пливу – каравела.

І так хочеться птахом парити у тиші міській,
І сбривати листки, перехожих лякати - безсонних…
Позивний передати закритою хвилею… Твій,
Що у відповідь йтиме, відчути теплом у долонях…

Повернусь у реальність, забравши уламки тепла…
Як же квапиться осінь, вже фарби жовтенькі розлиті…
І жене час коней, а з вудилами повний бедлам.
Будь повільнішим, серпень… Ходу хай продовжує літо!
(21.07.17)