Музыка дождя

Глас скрипки в музыке Дождя…
Маэстро -  он! Ему Осанна!
Лечу в его музЫку я,
Дышу блаженством несказанным!

Напев он  древних  минаретов,
И  роскошь, что таит  дворец,
Уроки брал в стихах  поэтов,
Он - Дух Святой! Он сам - Творец!

Творец  чудесных полонезов,
Целует каплями  цветы,
Мимоз он - ласковая нежность,
Неистов он, как зов мечты!

О, мой Дождино, мой любимый! 
Ты нападаешь  вдруг, врасплох,
От жажды всё неутолимой
Спасать - тебе дарует Бог!

Осталась  музыкою  встреча.
Была, и есть, и будет вечно!

И лишь ручьи стекают в реки,
О, как легко! - После дождя!
О, Дождь! Ты же святой от века,
Твоей водой омоюсь я.

И подтянув подол повыше,
По лужам, напрямик я, - скок!
Таким благоуханием всё дышит,
Сплету из веток липы я венок.

Его, надев, как Божье Диво,
Впущу вновь в сердце Радость я,
Вновь ощущу себя счастливой,
Рождаясь в Музыке Дождя!

15.06.2017


Музика дощу          Автор: Валентина Козачук

Скрипічна музика дощу...
О, він музИка невгамовний!
В його мелодії лечу
цей витвір просто невимовний.

Його мелодії в старинних мінаретах,
У розкошах палаців і фортець ,
Він участь брав у віршах всіх поетів,
він-справжній дух, він сам - творець.

Бо створює чудові полонези,
І краплями ласкає дивні квіти,
Він ніжний,наче ці мімози ,
А ще бува несамовитий.

Люблю тебе, дощисько мій коханий!
Напав на мене так нежданно,
Заполонив,наситив, напоїв
Забрав у мене все - і відлетів.

Залишилась мелодія скрипічна.
Вона була і буде завжди вічна.

Спливають тільки ручаї у ріки...
Як гарно йти мені після дощу:
Твоя вода неначе справжні ліки
Я свої ноги мию, полощу,

Штани підтягнуті під самі пахви,
І по калюжах йду я навпростець!
О,як дурманно липи пахнуть!
Сплету собі із вітів цих вінець.

На голову надіну справжнє диво:
Пахуче й мокре. В душу радість я впущу,
Іду і думаю : -Яка ж бо я щаслива,
Я народилась під мелодію дощу!