Вiдгук на Бiль

Як все Його - болить в менi...
Якби хто знав, якби хто бачив:
Я був розп'ятий з Ним - у Снi,
Любов - є спiльна наша вдача!

В тенетах Гея, в ланцюгах,-
Закрили Сонце паразити...
Звiряча вдача - їх тамга:
Коли не вб'єш - й тобi не жити...

В кутку тенет - павук-вампiр,
Що посягнув на право бога!
На РИМ перевернув вiн МИР,
Але то - Пiрра перемога!

Бо зрiє парость молода,
З живого, ДРЕВнього корiння,-
Нам всiм - болить, як МИР стражда,
Обплутаний цим павутинням!

I Мир Новий, iще слабкий,
Чудовий, наче янголятко,
Почнеться там, де ЖИВ наш Кий...
Бо хто ми є? -
Його нащадки!

***


Бiль
Ма-Гу http://www.stihi.ru/2016/08/09/512
 
Коли чуже тобі болить
 Згадай, що й ти – фрагмент Живого
 І уяви, хоча б на мить,
 Як все твоє болить у Нього…
 Якщо ж відчуєш, як стражда
 Те безневинне янголятко…
 Гріх материнський? Ворожба?
 Звіряча вдача його татка?
 Несе батьків-дідів гріхи
 Той роду паросток – дитина…
 Що віддаси у спадок ти
 Своїм нащадкам? Кров не стине?
 Чи може роду твоєму 
 Жаліє простору планета
 Бо ти є ланка в ланцюгу 
 Мов павутиння, злі тенета…
 Чи схожий ти на хробака?
 Забув, де є твоє коріння?

 Рослина хвора і слабка
 Не дасть здорового насіння.

На фото: Архангел Михаил. Скульптура, г. Киев.