мисливцi повертаються завжди

Коли вони вертаються, коли
У  грудні-січні,
Усі часи, які би не були,
Середньовічні.

Бо ця  зима глибока і м"яка,
Щоб жити просто,
Рибалка на середині ставка
Немов апостол.

Дерева, церква, ковзанка,  сліди,
І пахне чаєм,
Мисливці повертаються  завжди,
Бо їх чекають.

Та жодного обличчя, за яке
Вчепитись оком,
Крило пташини – чорне і вузьке,
І крок за кроком

До хати за пташиною услід,
До люльки сина,
Лисиці тушка, що замерзла в лід,
Товче у спину.

І десь в якійсь хатиночці сама
Піднімеш вічі –
Мисливці повертаються. Зима.
Середньовіччя.


Рецензии
Спасибо, Ганна!
Удачи!!

Игорь Лебедевъ   27.08.2017 19:59     Заявить о нарушении
Красно дякую! З теплом,

Ганна Осадко   04.10.2017 11:26   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.