Ой, правдонька... из Юрия Лазирко

ЮРИЙ  ЛАЗИРКО
ой правдонько
http://www.stihi.ru/2016/11/12/10889
--------------------------------------


ой правдонько мила
ой правдонько люба
куди ти ходила
немовби по згубу

ходила де звірі
ходила між люди
де дні ще не сірі
і легко у грудях

блукала очима
голодними світла
між крил за плечима
по сідлах і мітлах

дороги питала
водиці і хліба
і сонце вітала
у проблисках німба

на тебе чекала
в порожнім вагоні
у місті-вокзалі
у Божій долоні

чекала хотіла
тобі розказати
про все наболіле
і болем багате

чекала прохала
у вітру погоди
свічею згорала
до рані приходу

купалася в зорях
що мерзли в криниці
в полях що говогорять
плекала пшеницю

в боях гартувала
відвагу і силу
та сліз не ховала
і горем не вбила

отих недалеких
близьких годівниці
вмирала від спеки
наруги і криці

вмирала благала
у небо вростала
молитвою стала
і листям опалим

ой правдонько мила
ой правдонько люба
а де твої крила
зворушливі губи

31 Жовтня, 2016

******************************


ой правдонька мила
ой правдонька люба
куда ты ходила
неужто на сгубу

ходила где звери
ходила где люди
в открытые двери
не в серые будни

блуждала глазами
голодными слёту
меж крыл за плечами
по сёдлам и мётлам

дороги пытала
хлебов и воды бы
и солнце встречала
на проблесках нимба

тебя я искала
в безлюдном вагоне
на каждом вокзале
и в Божьей ладони

ждала и хотела
тебе рассказать я
как всё наболело
как больно в объятьях

ждала и просила
у ветра погоды
свечою дымила
ещё до прихода

и в звёздах купалась
что мёрзли в колодце
в полях я терялась
в пшеничных колосьях

в боях закаляла
отвагу и силу
и слёз не скрывала
и горем не била

средь чуждых кварталов
держащих за руки
от крыс умирала
от жара и муки

и всё умоляла
в синь неба врастая
молитвою стала
листвой опадая

ой правдонька мила
ой правдонька люба
ну где твои крылья
дрожащие губы