...Милий хлопчику, спочинь-но, розчешу твої куч;рі,
поцілунки до вечері – то найкращий ліґумін,
тепла втома невагома, наче хмара чорнобрива,
чорнобривцями колише, тихо-ша, засніть, малі...
Попливемо сном, і човник нас обох візьме на плечі,
гойда-гойда, ластів'ята, заморилися за день…
... уночі – сплітати сіті з рук, і ніг, і снів вабливих,
ніби рибки срібнопері, ротом на гачок пливти…
Сон його – сріблясті хвилі, сон її – то мушля тиші,
дотули до лона вухо – чуєш, як зітхає Бог?
То чаїними слідами ходить їх любов-сновида,
шкіра місяця волога, океанна кров густа,
довга вервиця слідочків у пісках безчасся ночі,
Не впусти руки вузької,
виведи мене у день...
добранiч
© Copyright: Ганна Осадко, 2016
Свидетельство о публикации №116060603778
Свидетельство о публикации №116060603778
Рецензии
Редкий случай,когда я жалею,что стих закончился.
Не знаю,уместно ли сравнение,но лиричность
стиха,его музыка,очень(мне во всяком случае)очень напоминают Лесю Украинку.
Спасибо.З повагою й найкращими побажаннями
Юрий Милашенко 21.06.2016 18:17 • Заявить о нарушении
Не знаю,уместно ли сравнение,но лиричность
стиха,его музыка,очень(мне во всяком случае)очень напоминают Лесю Украинку.
Спасибо.З повагою й найкращими побажаннями
Юрий Милашенко 21.06.2016 18:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.